- непокірність
- -ності, ж.Абстр. ім. до непокірний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
непокірність
Смотреть что такое "непокірність" в других словарях:
непокірливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непокірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непокірливість — вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий … Український тлумачний словник
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
норовитися — влю/ся, ви/шся; мн. норовля/ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). || Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину) … Український тлумачний словник
бунтарство — а, с. Виявлення непокори, виступ проти пригнічення. || Непокірливість, схильність до бунту, протесту … Український тлумачний словник
розпуста — и, ж. 1) Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. •• Буди/нок розпу/сти те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Дім розпу/сти див. дім. Кубло/ розпу/сти місце, де панує розпуста. 2) Зневажання певних правил, законів. || Непокірність,… … Український тлумачний словник
ребелія — Ребелія: непокірливість [40] повстання [49] … Толковый украинский словарь
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
